Безодня Маракота

«Безодня Маракота» (1927–1929) – науково-фантастичний роман відомого англійського письменника Артура Конан Дойла (1859–1930). Трійця мандрівників – професор Маракот, біолог Гідлі та механік Скенлен – на батисфері занурюються у найглибшу западину Атлантичного океану. Аж раптом велетенське чудовисько своїми жахливими клешнями перетинає трос, який сполучає батисферу із судном на поверхні океану. Опинившись на дні западини, дослідники виявляють там атлантів – нащадків тих, хто вижив після катастрофи і з допомогою дивних наукових технологій навчився жити під водою…